Провідні чинники успішного навчання читання такі:
1. Вправи на постанову дихання та розвиток артикуляції.
Серед молодших школярів досі є
такі, які не вміють регулювати дихання, внаслідок чого при читанні
захлинаються, роблять вдих посеред слова, гублять закінчення. У частини дітей
спостерігається недостатня розвиненість артикуляції для чіткої вимови окремих
звуків, особливо [р, л, с, ш, ф, ж, ч, к, п, ц] та сполучень з ними. Це істотно погіршує техніку
читання. Щоб подолати ці недоліки, можна практикувати такі дихальні вправи:
- Швидко і глибоко вдихнути носом
із наступним тривалим і спокійним видихом через рот, повільний видих при
звукові [ф],[с],[ш];
- Читання групи слів, речень або
частини вірша на одному диханні. Цей вид роботи можна провести у вигляді гри
“Хто більше?”;
- Вимова складів із чергуванням
звуків [р-л],[с-ш],[з-с] тощо спочатку пошепки, а
потім голосно, повільно – швидко. Можна застосовувати проказування скоромовок,
що сприяє активному тренуванню мовленнєвих органів. Діти роблять це у різному
темпі за вказівкою вчителя: П – повільно, Н – нормально, Ш – швидко. Перед ними
ставиться завдання вимовляти звуки чітко та зрозуміло. Завдяки скоромовкам не
лише налагоджується дихання, а й поліпшується артикуляція окремих звуків.
2. Вправи на подолання регресій.
В ході
читання очі рухаються не лише зліва направо, а й навпаки, тобто регресивно.
Завдяки цьому виправляється невдале попереднє сприйняття. Але ж так
затримується процес, знижується швидкість читання. Як позбутися регресій?
Аркушем цупкого паперу слід закривати прочитані рядки. Це усуває можливість
мимовільної регресії, прискорить читання, але не розуміння тексту. Щоб,
позбуваючись регресії, досягти й очікуваного розуміння, треба уважно вивчити
зміст, вибрати невідомі чи важкі слова – як для усвідомлення так і для
прочитання. Перед читанням ці слова записати на дошці, розібрати разом з
учнями. Чим менше в тексті складних слів для дитини, тим краще рухається її
погляд, рідше відволікаючись на несподівані перепони, тобто робить менше
зупинок. Про це доцільно пам’ятати: перед кожним важким словом учень
зупиняється, розглядає його, намагається прочитати. Внаслідок цього знижується
темп, втрачається час, логічний зв’язок слів.
Після першого разу можна
запропонувати прочитати цей текст вдруге з обліком часу. Розуміння змісту
перевіряється контрольними запитаннями. Такі вправи проводяться 2-3 рази за
урок. Після кожного підходу й фіксування часу варто робити паузу, щоб діти
розслабились. При цьому можна виконати такі вправи: кругові рухи очима,
головою, струшують руки, потягуються тощо.
3. Вправи на розширення кута зору та розвиток антиципації.
Відомо, що
хороший читач сприймає не лише той текст, що перебуває у зоні ясного бачення, а
й забігає наперед. Це залежить від величини кута зору читача, розвитку
периферичного. Для розширення кута зору корисно використовувати такі пірамідки.
Вони дають змогу читати склади і слова, розміщені по
краях пірамідки, розширюючи таким чином кут зору. (Відстань між частинами слів
та складів може бути різною. Це залежить від підготовки учня).
Корисно застосовувати
читання слів з наростаючою кількістю букв згори до низу з фіксуванням погляду
на вертикальній лінії.
Для розширення кута зору рекомендуються вправи з числовими таблицями
Шульте і Лезера.
Таблиця Шульте становить
квадрат 20х20 см, поділений на 25 частин, і в кожну з яких вписано числа від 1
до 25:
Таблиця Лезера – це прямокутник 20х40 см, поділений на 50 частин, куди теж
вписані числа від 1 до 50:
Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем або якось інакше позначити
про себе розташовані в таблиці числа з наростанням натурального ряду, не
переміщуючи погляду за межі центральної клітки. Цими вправами виробляються
навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага
школяра, формується випереджувальний логічний пошук, системність сприйняття.
Добру основу для міцної навички читання й розширення кута зору можна
забезпечити використанням складових пірамідок на кожному занятті з навчання
грамоти.
Біля підніжжя першої відстань 45 мм, другої – 50 мм, третьої – 55мм.
Для того, щоб учні краще
усвідомлювали процес звуко-буквеного аналізу, структуру складів ПГ, ППГ, ПППГ,
знаходили їх на перехресті горизонталі та вертикалі, можна використовувати такі
таблиці:
Як і ці вправи, розширенню
кута зору також сприяє читання:
- згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії:
- гнізд споріднених
слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на
наголос у слові:
Розвиткові
антиципації сприяють такі ігри:
1. Гра у парах: учні пишуть
по кілька слів, пропускаючи голосні. Потім обмінюються і відновлюють задумані
слова. Перевірка взаємна.
2. “Хто більше?” Класовод
називає слово. Учні добирають інші, які за змістом поєднуються із
запропонованим.(Учень: старанний, уважний, організований, навчається, читає,
пише, міркує і т.д.)
3. Учитель називає перший
склад слова. Діти добирають слова, що починаються цим складом. Перемагає той,
хто назве більше слів.
Вправи на розвиток оперативної
пам’яті, пильності зору та уваги. Ці якості досить помітно впливають на
формування навичок правильного, свідомого та швидкого читання. Домогтися їх
розвитку можна різноманітними вправами:
Гра: “ Знайди пеньок”.
На таблиці записані однакові
слова. Серед них таке, що відрізняється тільки однією буквою. Слова показуються
дітям на кілька секунд. За цей час вони повинні знайти і назвати це слово,
тобто “пеньок”.
Для формування швидкого і
виразного читання варто практикувати написання зорових і слухових диктантів.
Всім відомо, що сам процес
читання на початковій його стадії надзвичайно важкий для дітей, потребує від
них значних розумових зусиль.
Використання гри дає
можливість навчатися у більш легкій, невимушеній формі.
Ігри, які проводяться на
уроках читання, можна умовно поділити на такі види:
1)
ігри добукварного періоду;
2)
ігри букварного періоду;
3)
ігри, що сприяють виробленню і вдосконаленню навичок
читання.
Гра: “Добери слово”.
Учитель показує предметний
малюнок, учень називає його. І навпаки, учитель називає слово, учні відшукують
предметний малюнок.
Гра: “Добери слово з
потрібним звуком”.
Учитель називає звук, учні
відшукують предметний малюнок, у назві якого є цей звук.
Гра: “Добери слово до
схеми”.
Учитель показує схему, а
учні придумують за нею слова: [-о-] – лак, мак, рак і т.д.
Гра: “Утвори склад”.
Учитель називає окремі
звуки: [м], [а], учні утворюють злиття - ма і т.д.
Гра: “Луна”.
Учитель читає слова голосно,
а учні слідом за вчителем їх промовляють трохи тихіше.
Гра: “Дощик”.
Учитель промовляє речення, а
учні читають їх відповідним голосом
|
Учитель:
|
Учні:
|
|
Дощик крапає
|
читають тихо
|
|
Дощик сильніший
|
читають голосніше
|
|
Злива
|
читають голосно
|
|
Дощик слабший
|
читають тихіше
|
|
Дощ крапає
|
читають зовсім тихо
|
|
Дощ перестав
|
припиняють читання
|
Ігри “Луна” і “Дощик” дають
можливість удосконалювати навички читання, виробляти швидкість і проводити
хорове читання невимушено, цікаво.
Гра: “Буква до букви в
гості прийшла”.
Для її проведення використовуємо
набірне полотно і букви розрізної азбуки.
Учитель: До букви “ем”
прийшла буква “а”, а потім ще буква “ка”. Яке слово склали?
Діти: Мак. І т.д.
Гра: “Яке слово
задумано?”
Учитель на дошці “друкує”
слово з пропущеною буквою, учні викладають його з букв розрізної азбуки і
відгадують задумане слово (д..м – дім, дим і т.д.).
Гра: “Станьте букви в
хоровод”.
Ця гра допомагає навчити
учнів читати злиття ПГ. Буква, що позначає приголосний звук, міняється.
Гра: “Читання Незнайки”.
Учитель (Незнайко) читає
текст, навмисне змінюючи деякі слова. Учні повинні виправляти помилки і читати
слова, надруковані в підручнику.
Гра: “Півник водичку
п’є”.
Проводиться ця гра таким
чином: коли учитель каже – Півник водичку – учні піднімають голови, а коли каже
– п’є – починають читати.
Гра: “Дочитай далі”.
Учитель читає слово із вірша
чи оповідання, а школярі, відшукавши його, дочитують речення до кінця.
Гра: “Додай склад”.
Перший склад виставляє
вчитель, а учні мають сказати, який склад треба додати, щоб вийшло слово.
Гра: “Хто зайвий?”.
Учитель друкує на дошці
слова, учні їх читають і знаходять зайве, пояснюючи при цьому, чому воно зайве.
Цибуля, часник, зошит; шафа, тарілка, стіл і т.д.
Гра: “Словесний
конструктор”.
З поданих складів утворити
(сконструювати) слова.
Гра: “Яка буква
заблукала?”
Учитель показує дітям
малюнок з підписом (малюнок кота – підпис ітк – “заблукала” буква “ка” і т.д.)
Гра: “Ланцюжок”.
Клас ділимо на 2-3 команди
(в залежності від кількості учнів). По черзі кожен школяр читає по одному
реченню, а решта повинна уважно стежити за читцем. Якщо хтось не може
продовжити читання, то “ланцюжок” вважається прерваним, і далі читає інший
учень. Перемагає та команда, учасники якої ні разу не “перервуть ланцюжок”.
Гра: “Лото”.
Для проведення цієї гри
потрібні картки з малюнками і слова – назви цих предметних малюнків. Картки з
написаними словами учням потрібно накладати на малюнки. Хто швидше накриє
словами свої малюнки, той переможець.
Гра: “Хто швидше?”
(“Альпіністи”)
До дошки виходять 2 учні і
читають слова, записані в колонках (кількість слів однакова).
Гра: “Замініть букву”.
На дошці записано слова:
кіт, роса, сіла, коза, син та ін.
- Прочитайте слова і
подумайте, яку букву в цих словах можна замінити, щоб утворилося інше слово
(кіт – кут, роса – коса і т.д.)
Користь від ігор на уроках
читання загальновизнана. Водночас хочеться застерегти вчителів від надмірного
захоплення грою у навчанні дітей, оскільки гра не є універсальним методом
навчання молодших школярів. Потрібно привчати дітей виконувати завдання і в
звичній формі, показувати їм, що навчання – це не лише гра, а й серйозна, важка
праця.
